Пам’ятка підприємцям з аргументами щодо недоцільності прийняття проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків

09.10.19

 

  1. Прийняття зазначеного законопроекту ні в якій мірі не сприятиме детінізації. Обов’язкове застосування касових апаратів не вирішило проблему реалізації контрабандних та контрафактних товарів і не зможе її вирішити. Нагадаю, що в Україні всі алкогольні напої продаються виключно через касовий апарат вже більше десяти років, а ринок контрафактного алкоголю, який реалізується через офіційну торгівельну мережу тільки зростає. На сьогодні він становить майже 50%. Аналогічно не вдалось побороти реалізацію контрабандної складної побутової техніки(телефонів, комп’ютерів і т.д.) хоча вже два роки існує жорстка вимога продажу таких товарів тільки через касовий апарат. Така сама ситуація і з реалізацією контрафактних медикаментів через мережу аптек, які теж реалізуються виключно через фіскалізовані касові апарати. Зазначаю, що є інші дієві методи боротьбі з контрабандою(готові надати розлогі пропозиції додатково, бо це не стосується цього законопроекту).
  2. Система адміністрування касових апаратів, так званих РРО, чи навіть програмних РРО зазначених в законопроекті, занадто зарегульована і складна. Фактично касові апарати має кожний другий підприємець для контролю продажу чи реалізації найнятими працівниками. Однак фіскалізація цих касових апаратів наражає підприємця на ризик штрафів і незаконних поборів податківцями. Саме цього бояться підприємці і тому навіть існуючі касові апарати вони не фіскалізують. Програмування, звітування, облік.... - під час цих всіх процесів виникають помилки і за ці помилки, навіть якщо вони зроблені ненавмисно найнятим працівником, відповідає власник. З досвіду роботи з касовим апаратом стверджую, що завжди є якась помилка, яка дає змогу пресувати податківцю підприємця. 
    3. Для використання фіскалізованого касового апарату підприємцю необхідно мати первинну документація(накладні на товар, послуги, комплектуючі). Без цих документів він не може запрограмувати касовий апарат. Понад 90% товарів, які закуповують підприємці не мають супровідних документів. Бо ті ж самі контабандисти не дають документи, по-друге виписка документів, навіть на легально ввезені товари, це непомірна і марудна робота, яка подекуди неможлива - на оптових базах,базарах, гуртових ринках(дощ, сніг, вітер, відсутність офісу, електрики і т.д.). На нашу думку, логічнішою і ефективнішою є боротьба з невеликою купкою контрабандистів і митників-хабарників ніж з 2 мільйонами підприємців.
    4. Ведення фіскального обліку і касового апарату - це додаткові витрати підприємця, які в кінцевому випадку сплачуватиме споживач. Підприємець повинен винайняти спеціального додатковго працівника, або сам навчитись і в подальшому відволікатись від основного виду діяльності, щоб запрограмувати, вести облік, звітуватись і т.д. Підкреслюю, що спрощена система оподаткування, ОБЛІКУ та ЗВІТНОСТІ була зроблена саме для того, щоб будь-хто без фахової оствіти, досвіду ведення бухгалтерського обліку, чи без досвіду роботи з електронними пристроями міг легко розпочати свій бізнес. А з запровадженням фіскальних РРО чи пРРО просто не вийде. Підкреслюю, бізнес усі свої витрати закладає у вартість товару, а відтак додаткові витрати мікропідприємця на адміністрування РРО(пРРО) будуть автоматично закладені у собівартість. Державна регуляторна служба України на підставі затвердженої методики законодавством України порахувала прогнозні витрати ринку після запроваження цих ініціатив і вони становлять понад 22 млрд. грн. Саме на таку суму стануть дорожчі товари чи послуги мікропідприємця для споживача і він заплатить це зі своєї кишені. Підняття роздрібних цін неминуче.

 http://www.drs.gov.ua/press-room/prognozni-vytraty-biznesu-v-razi-pryjnyattya-zakonoproektiv-1053-1-ta-1073-stanovytymut-oriyentovno-22-35-mlrd-grn/

  1. Підняття роздрібних цін мікропідприємцями зробить їх неконкурентними у порівнянні з великим ритейлом і, як наслідок, мікропідприємці будуть закриватись. У них буде три варіанта: а). Працювати неофіціно. Доречі це зараз в Україні більш безпечно і вигідніше, ти платиш одному даху і тебе інші не бачать, бо тебе ніде в реєстрах немає. б).Поповнити ряди безробітних і вимагати роботи у влади(сьогодні мікропідприємці створили в Україні для себе і найнятих працівників понад 2 млн.робочих місць). в). Емігрувати. Ми вже зараз бачимо масову еміграцію бізнес-ініціативи за кордон.
    6. Знищення мікропідприємця – це підгрунтя до монопольного півищення роздрібних цін великим ритейлом. Відстуність на ринку сотень тисяч дрібних конткурентів дасть змогу великим операторам монополізувати ринок та диктувати свої умови як споживачу так і владі. Після знищення мікропіприємців ми ввійдемо в еру диктату цін великих торгівельних мереж.
    7. Щодо контролю обігу спрощенців і питання захисту прав споживачі то хочу зазначити, що на сьогодні у податківців і Держпродспоживслужби існують всі інструменти контролю. Відповідно до чинного законодавства підприємець видає на вимогу купця товарний чек, який підтверджує продаж товару чи послуги і є інструментом захисту прав споживача. Відтак ніякого потурання прав споживача мікробізнесом не існує.
  2. Зазначу, що відповідно до публічних даних лише 50% українців користуються смартфонами, відтак використання пРРО викличе додаткові витрати підприємців і додаткові незручності споживачу. Закладені в проекті норми, за твердженням пана Гетьманцева надають право підприємцю на власний розсуд вирішувати, який підтверджуючий документ видавати споживачу, чи роздрукований чек, чи чек у вигляді повідомлення на електронну пошту, чи QR-ко, тощо. Це на мою думку, як колишнього працівника Держспоживстандарту України, є порушенням прав споживача(є відеозапис твердженняГетьманцева).
  3. Для спонукання видачі чеків підприємцями в світі існують ефективні системи лотерей, які ми пропонували б запровадити в Україні замість заходу примусового харакатеру, яким є фіскалізація.(готові додатково надати пропозиції).
    10. Для унеможливлення використання спрощеної системи оподаткування великим рийтелом, замість запропонованої фіскалізації мікробізнесу, є дієві механізми обмеження використання спрощеної системи під час реалізації товарів та послуг на великих торгівельних площах.(додатково готові надати пояснення).
    11. Якщо нова влада так конче хоче запровадити ініціативи розроблені урядами за часів Януковича і Порошенка і фіскалізувати мікропідприємців, то ми б пропонували для початку створити 5-групу спрощеної системи оподаткування повністю фіскалізовану, з касовим апаратом та наявною первинною документацією з фіксованим податком з обігу у розмірі 3-5%. Стимулом переходу на цю групу був би обіг відповідно до 55 статті Господарського кодексу, якою визначено критерії мікропідприємництва за класифікацією ЄС. Раптовий тиск у вигляді фіскалізації на існуючі 2-4 групи спрощенців призведе до супротиву і соціальних потрясінь з політичними наслідками.
    12. Знецінення гривні втричі з 2014 року на сьогодні унеможливило звітування мікропідприємцями щодо реальних обсягів вироблених та реалізованих товарів і послуг. Ліміти для спрощенки були встановлені ще при курсі 8 грн. за долар, а більшість комплектуючих для виробництва та товари, що реалізовують мікропідприємці є імпортні. Витрати підприємця при реалізації товарів у вигляді заробітньої плати найнятим працівникам, оренди місця, логістики сягають понад 800 тисяч гривень на рік. Це не враховуючи сам товар і комплектуючі, які треба придбати. Яке мікровиробництво може існувати в зазначених обсягах? Чим треба торгувати, щоб націнка на товар була понад 30%. Саме така націнка повинна бути при обігу підприємця у 2,5 млн грн.(зазначений обсяг зі слів Гетьманцева запроваджується для 2-ої групи), а про існуючу норму в 1,5 млн. грн. навіть не варто говорити. Відтак, щоб зберегти легальну бізнес-ініцативу потрбіно підвищити обсяги для 1-4 групи спрощеної системи оподаткування мінімум втричі.
  4. У мікропідприємця величезні витрати на ведення бізнесу у порівнянні з прибутком. Приклад, 10 найнятих працівників підприємцем на 2 групі – це 650 тисяч гривень витрат(заробітна плата + податки). Левову частину доходу мікропідприємець витрачає на оренду торгового місця. В великих торгівельних центрах Києва така оренда становить сотні тисяч гривень на рік.
    14. Звинувачення податківців щодо конвертації через ФОПи безготівкових коштів у готівку є безпідставними і нелогічними. Існують чисельні схеми більш дешевої конвертації,  у тому числі через автомати поповнення, які доречі чомусь законопроектом 1053-1 звільнені від фіскалізації. Собівартість конвертаційних схем менше 2%, що не йде у порівняння з податком у 5% для спрощенця на 3-й групі.
  5. Підприємці спрощенці на 3 групі мають податкове навантаження більше ніж великий бізнес. За інформацією ДФС сукупне податкове навантаження великого бізнесу ледь сягає 3% від доходу, у той час коли мікропідприємець платить 5% тільки єдиного податку, а крім цього ще ЄСВ і податки з заробітної плати за найнятих працівників. Для боротьби з тіньовим сектором варто якнайширше запроваджувати спрощену систему оподаткування з фіксованим податком з обігу, щоб дати змогу тому бізнесу, який втомився від безпідставних перевірок і наїздів правоохоронців перейти на податкову систему, яка мінімізує контакт з податківцями.
  6. Питання заниження обігу мікропідприємцями на спрощеній ситемі оподаткування є найменшою проблемою в Україні. Заниження оборотів ФОПів це лишень ймовірні втрати бюджету в розмірі до 2,5 млрд. грн, у той час коли втрати бюджету від офшорних схем у 10-15 разів більші, як і втрати від функціонування конвертаційних центрів що сягають 18 млрд.грн.