Аналіз законопроекту №1073

11.09.19

Державна регуляторна служба України провела аналіз проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1073 від 29.08.2019. 

У законопроекті пропонується внести зміни до Податкового кодексу України (далі – ПК), відповідно до яких передбачити: можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО); запровадження системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій; компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій, сплачених за наслідками перевірки, проведеної за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій; обов’язкове застосування РРО для платників податків єдиного податку (крім платників єдиного податку першої групи), тощо.

Законопроект, відповідно до пояснювальної записки до нього, розроблено, зокрема, з метою «запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування». 

ДРС зазначає, що проекти регуляторних актів, положеннями яких передбачалося компенсувати покупцям частину вартості покупки (так званий «Кешбек»), якщо продавець порушив порядок проведення розрахунків при продажу товару або послуги певного цінового сегменту - неодноразово надходили на погодження до ДРС.

За результатами розгляду, ДРС кілька разів інформувала[1]Міністерствофінансів України, як розробника згаданих проектів актів, що покладений в основу механізм державного регулювання містить ризики щодо:

  • збільшення перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців через особистісне негативне ставлення або бажання дискредитувати конкурентів;
  • застосування суб’єктивного підходу контролюючих органів до можливості проведення перевірки;
  • неможливості встановлення факту купівлі товарів саме тим покупцем, що подав заяву тощо.

Також, під час розгляду відповідних проектів регуляторних актів, було встановлено факт негативного сприйняття безпосередньо представниками малого підприємництва, запропонованих регулювань, насамперед в частині намагань за рахунок прийняття проектів актів збільшити кількість перевірок за легальними суб’єктами господарювання стосовно дотримання ними законодавства у сфері застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, та нормативно закріпити можливість залучення споживачів товарів (робіт, послуг) до нагляду за виконанням суб’єктами господарювання вимог податкового законодавства, прозорості розрахунків в сфері торгівлі і послуг тощо.

Слід підкреслити, що аналогічні ризики прослідковуються також і в редакціях проектів Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» за № 1053-1 від 29.08.2019 та № 1073 від 29.08.2019, якими пропонується нормативно закріпити можливість застосування механізму «Кешбек».

Так, залишається недоведеним розробником питання щодо можливості досягнення цілей державного регулювання в частині детінізації сфери обігу товарів та готівкових коштів в роздрібній торгівлі за рахунок накладення штрафних санкцій на легальних суб’єктів господарювання на яких поширюються вимоги цього проекту регуляторного акта, адже аналізуючи розрахунки надані, свого часу, розробником у супровідних документах, очікуваним результатом від впровадження в дію положень проекту акта на практиці буде застосування до 54 суб’єктів великих і середніх суб’єктів підприємництва штрафних санкцій на суму 91 746 грн, а до 9300 суб’єктів малого підприємництва – на суму 15 800 700 грн.

Також, розробником не було встановлено причинно-наслідкового зв’язку між рівнем розвитку тіньової економіки в України, відсутністю дієвого механізму контролю за обігом товарів та обсягів доходів суб’єктів, які застосовують систему спрощеного оподаткування і запропонованого проектом акта способу вирішення виявлених розробником проблем, не доведено вибір оптимального альтернативного способу, не проаналізовані причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, а також не доведено забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів субєктів господарювання, громадян та держави. 

Крім цього, за результатом аналізу запропоновано проектом Закону
№ 1073 механізму «Кешбек», крім направлення контролюючим органом до суб’єкта господарювання відповідного письмового запиту про подання інформації, необхідної для дослідження обставин, визначених у відповідній скарзі покупця, а також після здійснення камеральної перевірки, прослідковується приховане встановлення обов’язку проводити у тому числі фактичні перевірки.

Так, проектом Закону № 1073 пропонується встановити, що компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій визначених за даними СОД РРО – це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за наслідками проведеної перевіркиза скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

До того ж, положеннями проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1053-1 від 06.09.2019, пропонується внести зміни до статті 25 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та передбачити, зокрема, компенсацію покупцю вартості товару, інформацію про який надано у скарзі, після застосування фінансових санкцій до продавця (суб’єкта господарювання)«згідно рішень контролюючих органів, прийнятих за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій».

Відповідно, прийняття проекту Закону № 1073, може призвести до надмірного втручання в роботу суб’єктів господарювання, а також збільшення вірогідності проведення різних видів перевірок, що змішуватиме суб’єктів господарювання витрачати свої ресурси на забезпечення додаткового обміну інформацією з контролюючими органами.

Загалом, розробником не доведено ефективність практичного застосування механізмів державного регулювання, запропонованих проектами актів, оскільки існує ризик виникнення різнопланових ситуацій під час опрацювання контролюючим органом звернень споживачів на повернення суми коштів куплених товарів (наданих послуг), при настанні яких існує ймовірність, зокрема:

  • збільшення фактичних перевірок контролюючих органів, адже звернення покупців щодо виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг, можуть подаватися, утому числі по відношенню до конкуруючих суб’єктів господарювання або з урахуванням особистісного негативного ставлення до діяльності певного підприємця;
  • встановлення суб’єктивного підходу до можливості проведення фактичної перевірки контролюючим органом суб’єктів господарювання, по відношенню до яких було отримано звернення щодо порушення умов продажу товарів (послуг);
  • неможливість встановлення контролюючим органом факту купівлі товарів (послуг) особою, яка подала заяву на повернення суми купленої вартості товару (отриманої послуги), оскільки:
  • особою може бути використано знайдений чек або залишений у магазині відповідного суб’єкта господарювання;
  • при проведенні розрахунків готівкою у чеку не вказується інформація про покупця, на прикладі тієї, яка вказується при проведенні безготівкових розрахунків за допомогою банківської картки, тощо.

Розробником не було доведено доцільність та ефективність запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам, які виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг певного цінового сегменту, що є потенційно не вигідним для такої особи та затратним фактором, що у свою чергу, може бути головною причиною не використання покупцем наданого йому права на відповідну компенсацію.

Враховуючи вищенаведене, запровадження механізму «кешбек», за результатом прийняття проекту Закону № 1073, можна вважати, як один із способів контролю за бізнесом через використовування споживачів та покладення на останніх фіскальних функцій. Як результатом застосування зазначеного механізму на практиці може стати тенденція щодо збільшення певних спеціалізованих структур, основною діяльністю яких буде пошук розрахункових документів суб’єктів господарювання з метою подальшого звернення до контролюючих органів та ініціювання проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет справжності та достовірності заявлених у розрахункових документах даних.