Що робити якщо вам заборгували заробітну плату? Консультує Мін’юст

07.02.19

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України). Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону України «Про оплату праці»). Невиплата заробітної плати та несплата аліментів — це одні з найболючіших соціальних проблем держави.

У квітні 2018 р. Міністерство юстиції України розпочало кампанію з примусового стягнення заборгованості з виплати заробітної плати. Запуск цього напрямку роботи був підкріплений успіхом ініціативи зі стягнення заборгованості за аліментами.

Що було зроблено для вирішення питання невиплати заборгованої заробітної плати?

Міністерство юстиції України активізувало роботу системи виконання судових рішень. У 2018 р. розпочалась масштабна інформаційна кампанія зі стягнення заборгованості з виплати заробітної плати. В межах кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників з виплати заробітної плати, де кожен охочий зможе перевірити, чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам. Окрім того, у столиці та інших регіонах України працюють штаби контролю за виконанням рішень про стягнення заборгованості.

Ініціатива дає результати

Тільки за перший місяць 2019 р. державні виконавці столиці стягнули понад 1,2 млн грн заборгованості із заробітної плати.

У Солом’янському районному відділі державної виконавчої служби столиці перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Апеляційним судом м. Києва, про стягнення з Акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованості на користь одного з працівників. Згідно з рішенням суду, підприємство має повернути середній заробіток за час вимушеного прогулу працівника у розмірі 721 862,60 грн.

У жовтні 2016 р. державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Завдяки роботі мобільних груп та оприлюдненню інформації про боржника на відкритій «Дошці ганьби» боржник сплатив на рахунок стягувача всю заборговану суму — 721 862,60 грн.

Як звернутися до суду, якщо владнати питання в позасудовому порядку не вдалося?

Для стягнення заборгованості із заробітної плати працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною) та позовного провадження (існує спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання). Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати необмежений.

Як довго чекати рішення?

 

 

 

 

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5‑ти днів з дня її надходження. Якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суд розглядає заяву протягом 5‑ти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 5, 6 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, та у разі її задоволення видає судовий наказ. У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом 5‑ти днів після закінчення строку на її подання (15‑ти днів з дня вручення копії судового наказу) судовий наказ набирає чинності.

Яка відповідальність підприємства-боржника?

Ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності — від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510‑1700 грн).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбачене ч. 1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда — від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–5100 грн).

Яка відповідальність?

Згідно зі ст. 175 Кримінального кодексу, за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до 2‑х років, або позбавлення волі на строк до 2‑х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3‑х років.

Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3‑х років, або позбавленням волі на строк до 5‑ти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3‑х років. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності вона здійснила виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

Знайте!

Контроль за додержанням законодавства з оплати праці на підприємствах здійснюють такі організації: Міністерство соціальної політики, структурні підрозділи Державної фіскальної служби України, Державна служба України з питань праці, професійні спілки, інші органи та організації, що представляють інтереси найманих працівників.

Якщо Ваші права порушуються чи у Вас є питання, звертайтеся до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» за телефоном 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України).