ВАСУ: законодавством не встановлена залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентами платника податку в ланцюгах постачання, (справа № К/800/42834/15, 14.11.17)

26.12.17

Фабула судового акта: чинним законодавством не встановлена залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентами платника податку в ланцюгах постачання, тому у контролюючого органу відсутне право не подавати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, з підстави незавершення перевірок контрагентів платника, які були постачальниками (продавцями) товарів (робіт, послуг), на вартість яких нарахований і сплачений податок, що підлягає відшкодуванню.

До такого висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  про визнання протиправною бездіяльність ДПІ щодо неподання до органу Державної казначейської служби (ДКС) висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 412 951,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача; стягнення з Державного бюджету України через ДКС заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у зазначеному розмірі 1412951,00 грн. та суми пені в розмірі 72 583,10 грн., нараховану на суму такої заборгованості.

Задовольняючи частково цей позов, ВАСУ скасував рішення попередніх судових інстанцій, які відмовили Товариству в задоволенні позовних вимог, оскільки «обґрунтованість заявленої суми податку на додану вартість не     підтверджено в установленому законом порядку, в органу державної фіскальної служби  відсутні підстави для подання висновку про відшкодування податку на додану вартість до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів».

За висновком ВАСУ контролюючий орган у межах правил п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) може (має право) провести перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування за умови наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням податкового законодавства, якщо ці порушення допущено саме платником податку при поданні податкової звітності та заяви про бюджетне відшкодування. Така перевірка, зокрема, не виключає можливості дослідження товарності та реальності господарських операцій із контрагентами платника податку.

Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема в постанові від 14.10.2014 року у справі за позовом ТОВ «Рамбурс-Трайгон» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетного відшкодування та зобов'язання вчинити дії.

Водночас суд зазначив, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється (на час розгляду справи в судових інстанціях) органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39 (втратила чинність на підставі постанови КМУ  від 25 січня 2017 р. № 26Ю якою затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість). Згідно з цим Порядком відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державної казначейської служби, а тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Саме тому позов і був задоволений частково, - визнана протиправною бездіяльність ДПІ щодо неподання до органу ДКС висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 412 951,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ, а ДПІ зобов'язано надати відповідний висновок до ДКС.

 

protokol.com.ua