Звернення до Президента України щодо ветування законопроектів №1053-1 та №1073

23.09.19

Президенту України

ЗЕЛЕНСЬКОМУ  В.О. 

Шановний Володимире Олександровичу !

Всеукраїнська громадська організація «Союз захисту підприємництва» висловлює Вам свою повагу і закликає Вас скористатись правом вето, відповідно до 107 статті Конституції України, щодо законопроектів №1053-1 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та №1073 «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Зазначеними законопроектами фактично знищується спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Наголошуємо – звітності. Бо у підприємців виникає додатковий обов’язок звітності при використанні реєстраторів розрахункових операцій(далі – РРО) незалежно від того програмні вони чи ні. Ці законодавчі ініціативи знівельовують можливість будь-кому,без спеціальних знань, започаткувати і вести свою власну справу, свій мікробізнеc, бо виникає потреба програмувати РРО, вести облік та звітуватись у податкову. Підкреслюємо, що законопроекти №1053-1 та №1073 є реалізацією напрацьованих планів урядів режимів Януковича і Порошенка. Все це вже намагались навісити ярмом на шиї підприємцям і в 2010-му, і в 2015-му. Тоді підприємці зорганізувались і зупинили лобістські наміри прислужників великого бізнесу та відстояли свої права на Податковому майдані 2010 року і Майдані проти РРО в 2015-му. Саме великий бізнес, разом з виробниками РРО і програмного забезпечення до них, є послідовними супротивниками спрощеної системи оподаткування, яка стимулює зростання заробітної плати в Україні і є стримуючим фактором щодо розвитку монополій, зростання цін на товари та послуги.

Інформуємо Вас, що за результатми проведеного нами обрахунку, спільно з Державною регуляторною службою України, було отримано прогнозні показники втрат мікропідприємців, платників податків другої та третьої груп єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. Так, у разі прийняття законопроектів №1053-1 та №1073 витрати на адміністрування процесів з застосування РРО становитимуть 22,35 млрд.грн. Всі ці кошти підприємці вимушені будуть закласти у собівартість товарів та послуг, які вони виробляють чи реалізують, що призведе до зростання роздрібних цін. Доречі, відповідно до оприлюдненого дослідження Громадської організації «Інститут соціально-економічної трансформації» втрати бюджету від заниження оборотів фізичними особами підприємцями на спрощеній системі оподаткування становлять менше 2,5 млрд.грн. Цифри яскраво характеризують недоцільність запровадження ініціатив закладених у законопроекти №1053-1 та №1073.

Запропонований проектами Законів обов’язоквикористовувати програмні РРО, за результатом проведеного аналізу,нестиме ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення, неналежного виконання фіскальних функцій, як наслідок, бізнес-середовище змушене буде використовувати виключно звичайні РРО із застарілими процедурами їх обслуговування, надмірним фіскальним контролем за морально застарілими умова застосування таких РРО. Все це може спровокувати виключно збільшення випадків застосування до легальних суб’єктів господарювання фінансових санкцій за результатами численної кількості перевірок, які, за оціночними розрахунками,у 2020 році планово становитимуть близько 2,6 млрд. грн.

Загалом проектами Законів передбачається збільшення та здорожчання процедур адміністрування мікропідприємництва, що, у свою чергу,  може призвести до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни з більш сприятливою податковою системоютаможе змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення – призупиняти або скорочувати свою діяльність, або взагалі шукати нові місця заробітку, у тому числі в інших країнах.

Такі ініціативиможуть спровокувати делегалізацію ведення господарської діяльності та стати поштовхом у пошуках суб’єктами господарювання способів оптимізації витрат на адміністрування свого бізнесу, як приклад, за рахунок звернення за послугами до так званих «конвертаційних центрів». Відповідно,запропоноване проектами Законів регулювання може мати зворотній ефект при вирішенні заявлених розробником питань детінізаціїрозрахунків у сфері торгівлі і послуг.

При цьому, навіть за визначенням міжнародних експертів, масова фіскалізація не є панацеєю у боротьбі з контрафактною продукцією і ніяким чином не впливає на рівень зменшення показників «сірого» імпорту. Збільшення контролюючих інструментів не дає сталих позитивних результатів і може бути ефективною тільки тоді, коли РРО стануть частиною комплексної стратегії покращення адміністрування ведення бізнесу, що чітко визначає ризики для різних типів платників податків і передбачає впровадження комплексу заходів щодо зниження цих ризиків. Про це йдеться у дослідженні «Електронні фіскальні пристрої (EFDs). Емпіричне дослідження їх впливу на Платника податків. Дотримання і адміністративна ефективність», яке проводилося Міжнародним Валютним Фондом (http://www.drs.gov.ua/press-room/drs-vystupyla-kategorychno-proty-pidtrymky-zakonoproektu-yakyj-peredbachaye-zvuzhennya-zastosuvannya-sproshhenoyi-systemy-opodatkuvannya-dlya-mikrobiznesu/). Слід зауважити, щорозширення сфер обов’язкового застосування РРО на будь-які товари не в змозі подолати тіньові механізми їх ввезення в Україну й бути сприятливим чинником для надходження на споживчий ринок легальної продукції зі сплатою визначених чинним законодавством податків і зборів, без усунення відповідного причинно-наслідкового зв’язку, а саме, проблем функціонування контролюючих органів та здійснення митного контролю загалом.

Таким чином, збільшення контролюючих інструментів за наявності слабких інституцій не призведе до будь-яких позитивних зрушень до того моменту доки не буде удосконалена робота саме цих контролюючих органів. Підтвердженням зазначеної позиції є результати впровадження постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій». Введення в дію цієї постанови призвело до додаткових витрат суб`єктів малого підприємництва, які не мають жодних компенсаторних механізмів, а результати її впровадження встановити до цих пір неможливо.

Окремо звертаємо Вашу увагу на те, що прийняття проекту Закону №1073, так званий «кешбек», може призвести до надмірного втручання в роботу суб’єктів господарювання, а також збільшити вірогідності проведення різних видів перевірок, що змушуватиме суб’єктів господарювання витрачати свої ресурси на забезпечення додаткового обміну інформацією з контролюючими органами. При цьому ефективність практичного застосування цих механізмів державного регулювання малоймовірна, оскільки існує ризик виникнення різнопланових ситуацій під час опрацювання контролюючим органом звернень споживачів на повернення суми коштів куплених товарів (наданих послуг), при настанні яких існує ймовірність корупційних та шахрайських дій.

Вважаємо, що запровадження запропонованих механізмів законопроектами №1053-1 та №1073 буде сприяти створенню кримінальних структур, основною діяльністю яких буде отримання коштів з легального бізнесу шляхом тиску та шантажу щодо проведення перевірки державними контролюючими органами на підставі звернення про предмет справжності та достовірності заявлених даних у розрахункових документах суб’єктагосподарювання.

Ввважаємо за доцільне підкреслити, що законотворці не вжили достатніх заходів для обговорення цих законодавчих ініціатив з представниками бізнес-спільноти, профільними асоціаціями та іншими зацікавленими сторонами з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.

З метою збереження робочих місць, спрощення механізму адміністрування та сплати податків просимо Вас накласти ветона законопроекти №1053-1 та №1073та повернути їх на повторний розгляд до Верховної Ради України для доопрацювання та врахування пропозицій і зауважень бізнес-спільноти, спрямованих на розвиток спрощеної системи оподаткування задля детінізації економіки України.

 

З повагою,

 

Голова

ВГО «Союз захисту підприємництва»   Сергій ДОРОТИЧ