Сергей Доротич о массовом закрытии ФЛП ,двойных стандартах ГФС и репрессиях бизнеса

08.02.17
Ассоциация налогоплательщиков Украины подготовила новый проект либерального налогового кодекса, который в апреле представит в Верховной Раде. В проекте кодекса предлагается объединить единый социальный взнос по налогу на доходы физлиц, чтобы ставка этого налога постепенно уменьшалась. В 2018 году это будет 32%, в 2019-м — 28%, и к 2020-му — 20%.Тем временем более 160 тысяч частных предприятий закрыли украинцы только за первые три недели 2017 года. Эти «спящие ФЛП» были закрыты в связи с тем, что с 1 января отдельные категории физических лиц-предпринимателей, в частности второй и третьей групп, будут платить единый социальный взнос в размере 704 гривен в месяц.Ключевые изменения для бизнеса в 2017 году в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал председатель Всеукраинской общественной организации «Союз защиты предпринимательства» Сергей Доротич.

Зміни в податковому законодавстві, зміни із регламентом виплати мінімальної зарплатні — з цим всім довелося зіткнутися підприємцям після нового року?
 
—  Ми зіткнулися напередодні нового року з таким надзвичайним «розумним» рішенням, яке призвело до закриття чималої кількості ФОП. Вже більше 200 тисяч закрилися станом на сьогодні. І процес відбувається надалі, тому що зазначене рішення — контраверсійне і провокативне — спровокувало таку реакцію підприємців. Вони вже не довіряють державі, розуміючи, що змінюються правила гри щоденно, закривають свої підприємства чи суб'єкти підприємницької діяльності.


Єдина причина такого рішення в тому, що потрібно було сплачувати ЄСВ в будь-якому разі?
 
—  Цей аргумент не витримує критики. Тому що ми бачимо, що на сьогоднішній день в нас існує практика, коли юридична особа, де засновником є фізична особа, яка одночасно є директором цього підприємства на загальній системі оподаткування, має можливість давати нульові звіти і не платити ЄСВ. А ФОП, які працювали на загальній системі і мали нульову звітність чи нульових дохід, вимушені платити. Тобто такі подвійні стандарти, які не зовсім зрозумілі. Мені найбільш і моїм колегам ймовірним здається, що держава в особі певних очільників порахувала загальну кількість ФОП, близько 500 тисяч «сплячих», порахувала, яку кількість грошей можна отримати додатково в бюджет, в них загорілися очі, подумали: а чому б ні? І в такий спосіб вони думали отримати додаткові надходження до бюджету. Натомість, я думаю, що ми отримаємо негативну реакцію в майбутньому. Ми ще більше тінізуємо ринок і стимулюємо якісь корупційні чинники. А за тіньовим ринком, відповідно, з'являється злочинність. Тому що будь-який тіньовий ринок, якщо не контролюється державою, то контролюють його тіньові структури. І ми так плавно перетікаємо в буревісні 90-ті.
 
Як організувати роботу людей, які час від часу працюють?
 
—  На сьогоднішній день існує чимало інструментів, коли можна в автоматичному режимі все регулювати, без залучення безпосередньо самого підприємця. І якщо очільники ДФС сетували на те, що це викривляє якусь звітність статистичну, то це дуже було легко робити. Ставляться відповідні фільтри. А так людина знаходиться в «сплячому» стані, не отримує дохід. І не треба турбувати окремо, не треба роздувати ажіотаж, піарити на всю країну, що ми всіх заставимо платити. Не логічно платити з того, що в тебе немає. І українці не будуть цього робити. Тобто треба бути взагалі дурнем, коли в тебе немає доходу, ти будеш платити. Вони всі просто закриються. Тому треба було зробити відповідне програмне забезпечення, без залучення підприємців автоматично, хай би вони собі висіли. Тому що «сплячі» підприємці — на це є пояснення. Ми знаходимося в стані війни. В нас багато переселенців. У нас невизначені економічні перспективи. У нас проблеми в банківському секторі. І на це все накладаються ще особистісні сімейні проблеми. Хтось розлучився, в когось рідні померли. Тому тут є дуже багато підстав, коли ми так з'ясовували. Натомість ми отримали розчарування. Люди в черговий раз побачили, що державі довіряти не можна, краще працювати з готівкою. Принаймні, зі злочинцями чи з «кришею» легко договоритися. Вони свої слова тримають. На відміну від держави.
 
Які гарантії має вимагати підприємець від держави за сплату своїх податків?
 
— Перш за все, будь-який підприємець є громадянином України, є споживачем послуг, які надає як приватний сектор, так і держава. Тому, звичайно, підприємці ні в якій мірі не відмежовуються на окремій царині. Вони живуть в суспільстві і ці перипетії, які спіткають суспільство, вони стосуються і підприємців навіть в першу чергу, тому що це люди, яким дещо більше втрачати, ніж пересічним громадянам, тому що вони вже щось сгенерували, якесь вже надбали майно. Тому, звичайно, вони хотіли б гарантій безпеки від держави, безпеки громадянина і бізнесу, тому що на сьогоднішній день бізнес найбільш незахищений. Незахищені у нас і громадяни, а правоохоронна система, судова і вся державна вертикаль не працюють на те, щоб ми жили в безпеці.
 
Бізнес найбільше потерпає, тому що рейдерські захоплення, утиски державним апаратом, постійно змінюючі правила гри — це реалії, в яких живе він. І кожен новий рік ми можемо констатувати, що зустрічаємо погіршення умов. Кожна прийдешня влада гірша за попередню. Цей новий рік був для нас новим черговим ударом. Це і збільшення штрафів за порушення охорони праці, створення такої репресивної машини, яка може знищити підприємництво, тому що штраф 320 тисяч гривен за недопуск до перевірки в той час, коли перевіряючий може прийти в будь-яку годину і хвилину доби, в тому числі вночі, коли нема на підприємстві нікого, і скласти акт, надати вам до сплати, а оскаржувати ви повинні через суд. 320 тисяч гривен навіть для великого підприємства — це величезні гроші зараз, в час економічної кризи і спаду купівельної спроможності.


Є можливість позначити час — робочий, неробочий?
 
— По-перше, виставлено на обговорення проект постанови, який регламентує порядок перевірки. Цей порядок перевірки був жорстоко розкритикований, напевно, всіма, окрім лінивих тільки. Нещодавно пройшла громадська рада при Державній регуляторній службі. Голова Державної регуляторної служби підтримав інститут громадських інституцій щодо повернення цього проекту постанови на доопрацювання, тому що він взагалі не відповідає дійсності. Зареєстрований законопроект щодо зменшення штрафних санкцій. Звичайно, покарання має бути, але якщо держава працює з позицій виключно покарання і штрафних санкцій, то така держава не має перспектив.
 
Держава повинна направляти, як лоцман, корегувати, в якійсь мірі стимулювати. Репресивний механізм, в тому числі штрафні санкції — це вже остання інстанція, до якої варто звертатись, тому що, перш за все, варто генерувати бізнес. Той порядок, який в ньому прописаний, в ньому закладено стільки корупційних чинників, що фактично ходить зараз жарт в соціальних мережах, що варто поліціянтам, які проходили жорсткий відбір, швидко звільнятись і без конкурсу влаштовуватись в охорону праці, тому що там немає конкурсу, там інспектори не відбираються, а штраф в 320 тисяч гривен. Ви розумієте — прийшов на підприємство, 320 тисяч гривен в тебе люфт. Ми розуміємо, що зловживання є, ми розуміємо, що тіньовий сектор існує. Але того, щоб створювати стимулюючі механізми, надавати альтернативну зайнятість, щоб найбільш кваліфіковані кадри чи ті кадри, які не працевлаштовані офіційно, перетікали в якісь інші організації, в тому числі сгенеровані державною, на жаль, ми не спостерігаємо. Ми бачимо тільки створення репресивного механізму і машини, яка душить.
 
Попри це ми з нового року отримали знову збільшення орендної плати за землю. Про яке ми можемо говорити товаровиробництво, коли орендна плата за землю постійно дорожчає? Я не буду приводити приклади тих країн, які до себе залучили інвестиції, але вони взагалі на десятки років звільняють від сплати земельного податку. Тому в Китаї ми побачили такий розквіт промисловості. В Україні тарифи на енергоносії постійно ростуть, нещодавно піднято тариф на підключення до енергомережі взагалі, спочатку до стандартного підключення, позавчора — до нестандартного. Що таке підключення? Це відкриття нових виробничих і промислових потужностей, тому що ніяке виробництво без електроенергії не може функціонувати. І коли тобі видвигають захмарний прайс, ніякий інвестор сюди не піде. Він скаже: хлопці, ви що, я вам хочу інвестувати 10 мільйонів доларів, побудувати сучасне виробництво і мені треба, наприклад, сто кіловат-годин електроенергії, а ви мені виставляєте в прайс пару мільйонів. Та ви що? Ідіть до дідька. І ми маємо які перспективи питання споживання електроенергії? Це вічна проблема. Ви відкрили якесь виробництво, потім вирішили збільшити потужності. У вас знову такі питання до енергомереж — збільшення ліміту споживання.
 
Чи впливає, наприклад, категорія професії чи категорія спеціаліста на те, чи підвищили людині мінімальну заробітну плату?
 
— Ні. Абсолютно не залежить. Якраз про це йде мова, що в якійсь мірі більш високоосвічена праця у нас зараз цінується менше, чим менш кваліфікована. Держава директивно, ультимативно виставила умови приватному сектору — підняти мінімальну заробітну плату. Натомість ми повинні розуміти, що бізнес платить лише стільки, скільки в нього є змога. Звичайно, є певні зловживання. Але для цього в нормальних цивілізованих країнах існують профспілки, працівники вимагають від роботодавця дотримуватися певних умов. В нас влада вирішила придумати свій ровер і поставити не на два, а, напевно, на шість колес. Київ — це не те місто, по якому можна рівняти всю Україну. Для Києва заробітна плата в 3200 гривень справді може бути мінімальною. Але, знову таки, є певна оговірка. В мене на підприємстві працює прибиральниця. Вона виходить в мене на підприємство, прибирає офіс і виробничий цех. Ми зараз намагаємося домогтися роз'яснення, і нам ніхто не може пояснити, яку ми повинні поставити їй заробітну плату. Тому що наразитися на штраф в 96 тисяч гривень не хочеться. Ми намагаємося отримати роз'яснення, а скільки ж їй платити. Тому що якщо їй платити 3200 за вісім робочих днів, то я вважаю, що це несправедливо.
 
Наслідки цього ми спостерігаємо і отримуємо з регіонів, що йде звільнення працівників за власним бажанням. Тому що це прив'язка до субсидій, які отримують люди. Працювала дружина і чоловік в якомусь регіоні, чи на Чернігівщині, до прикладу, і зараз, коли вони вдвох отримують сумісних дохід в 6400 гривень, вони випадають з субсидій. І люди вже ставлять на шальки терез і звільняються. І хочу звернутися до наших державних очільників, що треба матчастину трошки вивчити. Треба створювати ринкові механізми, стимулювати, створювати альтернативу. І натомість логічно було б, якщо подивитися в глибину теорії, створити альтернативу в державному секторі, підвищити там мінімальну заробітну плату, щоб спровокувати бізнес винайти якісь можливості і в себе піднімати. Але альтернативи немає. Навпаки, ми спостерігаємо, що для того, щоб збільшилася купівельна спроможність, держава не робить нічого. Тому що соціально-незахищені верстви населення не отримали збільшення якихось доходів. Треба було простимулювати попит, щоб в людей з'явилися кошти, в соціально-незахищених верств, ті ж самі пенсіонери, малозабезпечені сім'ї, простимулювати державний сектор. І звідти запрацює рушій економіки. Люди підуть отримувати в когось послуги, товари. Бізнес отримає додаткові прибутки. І він отримає можливість платити. Але ми живемо в пострадянській країні, де звикли партія сказала «Надо», а «Є!» — відповість комсомол.

 
З іншого боку, ми будемо наповнювати Пенсійний фонд цими виплатами з підвищених зарплат.
 
— Коли я чую про Пенсійний фонд, завжди згадую народну мудрість: сито водою не наповнити. Ти скільки туди не вливай, до тих пір, поки не буде проведена реформа ПФ, поки не відміняться спецпенсії, то ви його наповнюйте, не наповнюйте. Там є і мертві душі. Я, наприклад, особисто для себе не бачу проблеми, щоб моя мама чи мій батько, які отримують пенсію, щоб всі знали, яку пенсію вони отримують. Відкрийте реєстр. Хай буде кожного пенсіонера видно.
 
Ця інформація допоможе?
 
— Ця інформація, принаймні, вскриє той гнійник, який є в ПФ. Тому що скільки його не наповнюй, це гроші внікуди. Ми не знаємо, як вони витрачаються. Ми навіть перевірити не можемо. Так хоч громадські активісти отримає інструмент і зможе перевірити, чи є Іванов Іван Іванович, який отримує пенсію в 15 тисяч гривень. А може то мертва душа? І коли від тебе приховують інформацію, з'являється дуже багато запитань. Тому, звичайно, влада хоче наповнити бюджет, поповнити дірку в ПФ, закрити її. Про скорочення треба думати державних видатків. Попри всі заяви політиків, ми спостерігаємо лише збільшення державного апарату. Збільшенні відомств, кількості державних службовців, які не зрозуміло, що виконують. В нас вже прокуратура є генеральна, НАБУ, «шнабу», чого там ще не придумали. Корупція як була, так і є. Тому кожен підприємець, коли він бачить, що його гроші вичавлює держава, нераціонально використовує, вони просто розкрадаються, яка в нього відповідна реакція. Він думає: да пішли ви в баню, чого я повинен утримувати цю державу, цих злодіїв. Тому що я звідти не отримую нічого. Система ніпель: туди дує, а звідти — нічого.
 
Спрощену систему оподаткування в Україні потрібно змінювати, оскільки це та група ризику, яку останнім чеком не проконтролюєш. Про це заявив глава Державної фіскальної служби Роман Насіров.
 
— Не вірте цим мантрам, цій дурні, яку вішають вам на вуха. Знаєте, який обіг проходить через спрощену систему оподаткування? Через спрощену систему оподаткування — до 7% обігу загального, і говорять про величезну проблему. То де проблема більша? У 93%, обіг яких проходить через загальну систему оподаткування, чи у 7%? І так в неї вчепились, в цю систему оподаткування. З моменту її заснування її урізають, вбивають і намагаються знівелювати і знищити. Зараз Мінекономіки згенерувало четверту стратегію. Яка найбільша проблема, яка заважає розвитку малого і середнього бізнесу? Спрощена система оподаткування. Всім спрощена система оподаткування як кістка в горлі. Чому? Тому що ця система — єдина в країні, яка дозволяє розвиватись бізнес-ініціативі, тому що ця система мінімізувала контакт підприємця і державної репресивної системи. Тому що підприємець прийшов, звіт здав, спрощена система, фіксований податок, до побачення. А на загальній системі тебе можна тягати за вуха і затягати до смерті.
 
Спрощена система турбує владу. У влади зараз завдання — дістати кожного. А спрощена система не дає можливість владі дістати того підприємця, який фактично є вільним громадянином сьогодні. Він сам генерує валовий продукт, створює собі дохід, створює робочі місця. Такий вільний громадянин у нашій репресивній державній машині — перший ворог, тому що він вільний, він може розбурхати цю когорту корупціонерів і може їх скинути. І цей підприємець небезпечний для корупціонера, для олігарха, бо він як електрон в броунівському русі, він турбує цю систему, не дає можливість їй закостеніти намертво. Про офшори, про іспанські вілли, про непрозорі тендери — там проблеми немає. Про так звані фіктивні чи ями податкові, які функціонують, раніше говорили, що їх Янукович кришував, а зараз хто їх кришує? Вони функціонують. Там проблем немає, а спрощена система — найбільша проблема, бо 7% обігових коштів через неї проходить. А 93% — то дурниця.
 
Підтримку від фінансових установ отримують підприємці в зв'язку з очищенням банківської системи?
 
—  Банківська система — це найбільша біда, тому що держава створила умови, коли фактично загнала бізнес у рамки. Кожен день ми чуємо від очільників про намагання зменшити обіг готівки, бо начебто обіг готівки — це найбільша проблема, тінь. І в той же час ми бачимо постійну череду банкрутіння банківських установ. Вже на сьогодні за результатом збанкрутіння банківських установ бізнес втратив більше 40 мільярдів гривен обігових коштів, тому що це остання черга відшкодування. Кожен з нас як громадянин, розмістивши гроші на рахунках в банку, має хоч якусь гарантію. Юридична особа не отримає ніякого повернення, це остання черга. Тільки після того, як розрахуються з фізичними особами, як розрахуються з державою, після того, як нерадивий працівник банку, який довів до банкрутства цю банківську установу, отримає свою зарплату, після того, як розрахується з усіма кредиторами, тільки потім бізнес отримає свої кошти з обігового рахунку.
 
Напомним, глава Общественного люстрационного комитета Александра Дрик в эфире «ГС» заявила, что НАПК не является самостоятельным органом, и его могут использовать для политической расправы, заставив проверять декларации конкретных чиновников.
 
Ранее кандидат юридических наук Александр Москалюк в эфире «ГС» разъяснил, почему до сих пор не начата проверка е-деклараций и подчеркнул, что на деятельность новых антикоррупционных органов общество возлагает слишком большие надежды.

Голос Столицы