Зауваження ВГО "Союз захисту підприємництва" до проекту Закону України "Про внутрішню торівлю" (в редакції грудень 2012р.)

Голові Ради підприємців

при Кабінеті Міністрів України

КОЗАЧЕНКУ Л.П.

Шановний Леоніде Петровичу !

 

ВГО "Союз захисту підприємництва", розглянувши редакцію законопроекту «Про внутрішню торгівлю» (грудень 2012 року), підготовленого Мінекономіки України, звертається до Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України з пропозицією спільно вжити всіх заходів щодо неприйняття зазначеного законопроекту в цілому, як такого що порушує:

- статтю 42 Конституції України відповідно до якої кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Цією статтею не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

- статтю 25 Господарського кодексу України якою визначено що органам державної влади і органам місцевого самоврядування, які регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

- статтю 6 Господарського кодексу України щодо загального принципу господарювання, який полягає в обмеженні державного регулювання економічних процесів і забезпеченні економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання.

Окрім того, надаємо для обопільної та узгодженої позиції зауваження до окремих положень зазначеного законопроекту:

1. Правовідносини у сфері внутрішньої торгівлі вже регулюються Конституцією України, Господарським та Цивільним кодексами України і немає доцільності у прийнятті Закону України "Про внутрішню торгівлю".

2. Відповідно до преамбули проекту Закону України «Про внутрішню торгівлю» цей закон визначає правові та організаційні засади провадження господарської діяльності у сфері внутрішньої торгівлі в Україні та регулює відносини, які виникають під час проведення торговельної та виробничо-торговельної діяльності. Виходячи з назви проекту закону («Про внутрішню торгівлю»), спроба врегулювати ним не тільки торгівельну діяльність, а й виробничу діяльність, суперечить принципам та вимогам законодавчої техніки. Адже, виробництво товарів здійснюється виключно суб'єктом господарювання-виробником і не охоплюється наступними відносинами з іншими суб'єктами господарювання з приводу торгівлі (реалізації) вироблених товарів. Відтак, вважаємо, що виробнича діяльність не повинна бути врегульована нормами закону, який має на меті врегулювання відносин з торгівлі (реалізації) товарів. Це підтверджується і визначенням торгівельна діяльність, наданим пункті 10 статті 1, відповідно до якого торговельна діяльність – це діяльність з продажу товарів.

3. Законопроект не структурований. У статті 1 "Визначення термінів" не зазначені всі терміни, що запроваджуються зазначеним законопроектом, натомість вони розпорошені по текту документу. Для прикладу терміни "роздрібна торгівля" та "оптова торгівля" які знаходяться відповідно в пунктах 1 та 2 статті 5, термін "ресторанне господарство" пункт 1 статті 6 та інші.

4. Пункт 6 статті 1 законопроекту визначає партію товару як визначена кількість товарів одного або декількох найменувань, отриманих від одного постачальника, згідно з окремим первинним документом. Проте, таке визначення суперечить визначенням цього терміну в інших законодавчих актах і, зокрема, в Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів», відповідно до якого партія – це будь-яка визначена кількість харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за однакових умов на одній і тій самій потужності (об'єкті).

5. Пункт 1 статті 5 (роздрібна торгівля здійснюється «на підставі договору роздрібної купівлі-продажу») та пункт 2 статті 5 (оптова торгівля проводиться для «забезпечення діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців») створюється додаткова зарегульованність та навантаження на підприємництво.

6. Частиною 4 статті 5 законопроекту встановлено, що розрахунки під час роздрібної та оптової торгівлі здійснюються в готівковій та безготівковій формі, та в інших формах передбачених законодавством. Проте, визначеення розрахунків під час роздрібної торгівлі безготівковою формами є невиправданим, оскільки виникає необхідність у всій роздрібній мережі встановити термінал для розрахунку кредітинми картками, що є частиною безготівкових разрахунків. Технічно це виконати неможливо.

7. В частині 5 пункту 1 статті 1 законопроекту зазначаються поняття «капітальної споруди» та «тимчасової споруди некапітального типу», проте не надано визначення цих понять, що призведене до вільного їх тлумачення контролюючими органами, і, як наслідок – до спорів цих органів з суб'єктами господарювання.

8. Пунком 3 статті 13 вводиться обмеження щодо розміщення тимчасових споруди торговельного призначення на земельній ділянці державної або комунальної власності виключно на підставі договору оренди. Заначена норма неможлива для запровадження у даний час.

9. Пунктом 3 статті 14, пунктами 1 та 2 статті 15 запроваджується додаткова звітність, яка створює додаткове навантаження на підприємців та суперечить достатньому переліку та формам звітності встановлених законодавством.

10. Пункт 4 статті 16 дублює статтю 236 Господарського кодексу України.

11. Пункт 5 статті 16 потурає права постачальника, даючи змогу покупцю не сплачувати отриманий товар у разі їх часткової поставки, або затримки з поставкою.

12. Статтею 16 встановлюються особливості укладення договорів під час здійснення торгівлі продовольчими товарами, що суперечить статті 3 Цивільного кодексу України, де однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до статті 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

13. Статтею 17 вводяться додаткові кваліфікаційні вимоги до кадрового забезпечення у сфері внутрішньої торгівлі і запроваджуються методичне та організаційне визначення стандартів якості професійної освіти та контроль за їх дотриманням. Вважаємо, що запровадження стандартів якості надання торгівельних послуг не повинно зводитися до встановлення директивних вимог до кваліфікації найманих працівників у сфері торгівлі та обмежувати гарантоване підприємцю законом право вільного найму працівників відповідно до статті 44 Господарського кодексу. Держава не може вказувати підприємцю (який на свій страх і ризик створив робочі місця) на те, кого він повинен наймати на роботу. Крім того, стаття 17 законопроекту містить загрози корупційного поєднання в одному органі конфліктуючих функцій із замовлення та надання адміністративних послуг з навчання працівників торгівлі.

14. Пункт 2 статті 23 законопроекту дублює положення статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів".

15. Частиною 2 статті 2 Розділу 5 «Прикінцеві положення» законопроекту запроваджуються зміни до підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, щодо заборони торговельної діяльності у магазинах площею понад 200 кв. метрів суб'єктам господарювання, які є платниками єдиного податку. Зазначеними змінами порушуються стаття 42 Конституції України та стаття 25 Господарського кодексу України. 

Звертаємо Вашу увагу, що на сьогодні фахівці апарату та члени Регіональної ради підприємців м. Києві проводять подальшу роботу з аналізу проекту Закону України «Про внутрішню торгівлю» (грудень 2012 року), підготовленого Мінекономіки України.

Сподіваємось на співпрацю.

       

З повагою,

 

Голова                                                                                                                              С.І.  Доротич

14.06.2016